Матеріали до уроків

КАРПІВСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

      

                        ЦИКЛ УРОКІВ

з теми:

«Африка»

( 7 КЛАС)

                       

 Вчитель: Булавка Т. Ф.

УРОК № 1

        

         Тема. Особливості фізико-географічного положення материка,

                    елементи  берегової лінії. Дослідження та освоєння Африки.

         Мета: сформувати в учнів первинні навички складання характеристики                        географічного положення материка;

                      систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження                   Африки;

                      розвивати практичні навички учнів самостійно визначати географічні                координати;

                      виховувати почуття бережливого ставлення до предмета.

         Обладнання: фізична карта світу, портрети дослідників Африки,

                   «географічні пазли», атласи, контурні карти, підручники.

         Тип уроку: формування нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

         І. Організація класу.

         ІІ. Актуалізація опорних знань.

                   Повторення теми «Світовий океан».

                   Вікторина «Най… най… най…»

1.     Найбільший океан? (Тихий)

2.     Найменший океан? (Північний Льодовитий)

3.     Найглибший океан? (Тихий)

4.     Найтепліший океан? (Атлантичний)

5.     Найхолодніший океан? (Північний Льодовитий)

6.     Найтепліша течія? (Гольфстрім)

7.     Найдовша течія, яка циркулює трьома океанами? (Західних вітрів)

8.     Найзабрудненіший океан? (Атлантичний)

9.     Найвитянутіший океан з півночі на південь? (Атлантичний)

10.  Найнедослідженіший океан? (Північний Льодовитий)

11.  В якому океані знаходиться найбільша кількість вулканів? (Тихому)

12.  Найстаріший океан? (Тихий)

    

     ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Океани, які ми вивчили, омивають береги материків, які мають свої неповторні особливості. Ми починаємо вивчати материки Південної півкулі.

     І зараз ми з вами разом з’ясуємо який материк вивчатимемо першим.

     Клас поділяється на 4 групи. Кожна група отримує конверт з «Географічними пазлами».

     Завдання: Складіть пазли, назвіть географічний об’єкт складений вами. (Географічний об’єкт - Африка).

     Які тематичні карти склала кожна група? (Фізична, кліматична, політична карти Африки, та карта географічних поясів та природних зон Африки).

     Перший материк, який ми будемо вивчати – Африка.

     ІV. Вивчення нового матеріалу.

Африка най…

1)    найвища температура, + 58° С – Тріполі;

2)    на вершині гір сніг;

3)    найбільша пустеля материка – Сахара;

4)    найменша кількість опадів – Асуан;

5)    найдовша річка в світі – Ніл;

     Для того, щоб розглянути географічне положення материка, ми маємо ознайомитись з планом характеристики географічного положення материка:

1)    площа материка;

2)    положення відносно екватора, тропіків, 0° меридіана;

3)    крайні точки і їх координати;

4)    положення відносно інших материків;

5)    особливості берегової лінії;

6)    океани, мор, затоки, протоки, острови, півострови;

7)    географічні пояси в яких лежить материк.

    Давайте ми з вами разом охарактеризуємо географічне положення материка за кожним пунктом плану, використовуючи тематичну карту (фізичну карту).

    Географічне положення материка:

1.     Площа Африки – 30, 3 млн. км²;

2.     Її перетинає екватор, північний та південний тропіки та 0° меридіана, тобто Африка розташована в чотирьох півкулях;

3.     Крайні точки (миси) Африки:

Ø м. Рас-Енгела – північний

Ø м. Агульяс (Голковий) – південний

Ø м. Альмаді – західний

Ø м. Рас-Гафун – східний;

4.     До Африки найближче розташований материк – Євразія, від якого її відділяють лише Гібралтарська протока (ш = 14 км), Середземне море, Суецький канал (д=164 км), Червоне море;

5.     Берегова лінія мало розчленована;

6.     Океани: Атлантичний та Індійський;

     Моря: Середземне та Червоне;

     Затоки: Гвінейська;

     Протоки: Гібралтарська, Мозамбікська, Баб-ель-Мандебська;

     Острови: Мадагаскар, Сокора, Занзібар та ін.;

     Півострови: Сомалі.

7.     Африка розташований в таких географічних поясах:

Ø Субтропічному (північна та південна півкулі)

Ø Тропічному (північна та південна півкулі)

Ø Субекваторіальному (північна та південна півкулі)

Ø Екваторіальному.

Дослідження та освоєння Африки.

    В дослідженні та освоєнні материка Африка виділяють ІІІ етапи:

І – від найдавніших часів (фінікійці) до VІ – VІІ ст..(вторгнення арабів).

ІІ – VІІ ст. – середина ХІХ ст.. Плавання Васко да Гами, європейські работоргівля та колонізація материка.

ІІІ – з середини ХІХ ст.. до наших часів. Початок цього періоду пов’язаний з дослідженнями Д. Лівінгстона, Г. Стенлі, В. Юнкера, М. Вавілова, Є. Ковалевського та інших дослідників. Вже в наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак Ів Кусто.

          Перші більш-менш до­стовірні уявлення про обриси Аф­рики європейці дістали в 1498 році завдяки плаванню португальського мореплавця Васко да Гами. У лип­ні 1497 року флотилія з трьох су­ден, яку очолив Васко да Ґама, ви­рушила до Індії, потрапити до якої морським шляхом було неможливо, не проминувши Африки.

         До початку XIX століття були вже відкриті всі існуючі материки, крім Антарктиди. Внутрішні райони ма­териків залишалися недослідженими. На картах вони були майже су­цільними білими плямами. Сьогод­ні ми згадаємо тих мандрівників та дослідників, які заповнили ці білі плями на фізичній карті Африки. Пропоную вашій увазі роботу про­ектної групи.

         Одна з перших експе­дицій для дослідження внутрішніх районів Африки була організова­на 1795 року шотландським лікарем Манго Парк, який з невеликим за­гоном місцевих провідників виру­шив від дельти річки Гамбія на по­шуки річки Нігер, яку місцеві жителі називають Джалібо. Від місцевих жителів він дізнався, що за два дні шляху можна дістатися до місця, де річка повертає свої води на південь, але він так і не дізнався, де вона за­кінчується.

         Манго Парк організував наступну експедицію в 1805 році. Із 42 мандрівників до Ніґера дійшло лише семеро. Причиною був напад маврів на порогах у нижній течії річ­ки. Шотландський лікар мав послі­довників. Його співвітчизник Олександр Ленгу 1822-1823 роках вста­новив, що Нігер бере початок на південному сході Сьєрра-Леоне.

         Внутрішні райони Пів­нічної Африки, зокрема о. Чад, були досліджені німецьким мандрівни­ком та дослідником Генріхом Бартом, який вивчав береги озера і вста­новив, що жодна річка в нього не впадає. Варт дослідив, що жаркі віт­ри пустелі Сахари висушують озеро, а в період дощів прибережні райони покриваються водою.

            У 1849 році Генріх Варт та Адольф Офервег з Тріполі караваном вируши­ли до Сахари. Під час подорожі вчені знайшли багато пам'яток культури, руїни храмів, будинків та гробниць, які доводили, що раніше Сахара була зовсім не безплідною пустелею.

         Дослідженню внут­рішніх районів материка присвятив своє життя англійський мандрівник Давид Лівінгстон. У 1841 році під час своєї місіонерської діяльності Лівінґстону, лікарю за фахом, вдалося познайомитися із життям та зви­чаями африканців. Дослідник пер­шим з європейців перетнув пусте­лю Калахарі, вивчав верхню течію річок Замбезі та Конго, відкрив во­доспад Вікторія, досліджував рельєф внутрішніх районів материка. Завдя­ки своїм відкриттям Лівінгстон був призначений консулом області Зам­безі. У 1872 році разом з англійсь­ким мандрівником Генрі Стенлі ви­вчав північний берег озера Тангань­їка і довів, що річка Ніл починається на масиві Рувензорі. Це була остан­ня експедиція мандрівника Давида Лівінґстона. У травні 1873 року він помер. Його тіло поховали в Африці. А серце на батьківщині — в Англії.

         Після смерті Лівінґс­тона Г. Стенлі займався вивченням найбільшого озера Африки — Вік­торія. Він відкрив масив Рувензорі з вершинами, вкритими вічними снігами. Його Іменем назвали водо­спад на річці Конґо та інші геогра­фічні об'єкти.

         Починаючи з 1880 року, розпочалася боротьба між держава­ми, пов'язана з відкриттям на тери­торії материка родовищ золота та алмазів. Територія Африки стала за­лежною від таких держав, як Анг­лія, Франція, Італія, Португалія, Іс­панія.

         У середині XIX століт­тя Африкою подорожував Є. П. Ковалевський. Він пройшов пустелею з Єгипту в Судан та Ефіопію. Про свої дослідження написав книгу «Подорож до внутрішньої Африки».

         Пізніше, в 70-80 роки, в районі озе­ра Вікторія, в басейні річки Конго понад одинадцять років вивчав при­роду і життя африканських народів російський лікар В. В. Юнкер.

         Значна заслуга у дослі­дженні природи материка належить академік М. Вавілову, який вивчав райони стародавнього землеробства в Алжирі, Марокко, Тунісі, Єгипті, Сомалі, Ефіопії. Під час своєї подо­рожі він зібрав понад 6 тисяч зраз­ків культурних рослин, серед них 250 видів пшениці.

         Сучасні дослідження на материку пов'язані з вивченням гео­морфологічної,   тектонічної будови Великих Африканських розломів.

         Материк Африка, як ви переконалися, досить цікавий. І, як виявляється, ми також багато про нього знаємо. Повертаємося до на­шої асоціативної павутини і роз­повідаємо, що дізналися нового про наші попередні асоціації. Учні за схемою на дошці роблять узагаль­нення, доповнюють схему.

        

    V. Закріплення вивчення нового матеріалу.

Практична робота №4.

     Мета: закріпити вміння визначати географічні координати крайніх точок, та                    нанесення на контурну карту географічної номенклатури.

     Завдання:

1.     Нанести на контурну карту Африки географічну номенклатуру вивчену на уроці (миси, океани, затоки, протоки, моря, острови, півострови).

2.     Визначити географічні координати крайніх точок.

3.     Висновок.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

              VІІ. Домашнє завдання.

               § 13

                  

УРОК № 2

        

         Тема. Рельєф та корисні копалини Африки.

Мета: ознайомити учнів з особливостями рельєфу Африки; довести, що в основі материка лежить давня платформа;

сформувати в учнів систему знань про особливості розшарування форм рельєфу та корисних копалин на території Африки;

вдосконалювати практичні навички учнів працювати з картами атласу;

виховувати дбайливого господаря.

Обладнання: фізична карта світу,         карта корисних копалин світу,  телевізор, диск, атласи, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ.

         І. Організаційний момент.

         ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

         Бесіда з запитаннями та завданнями.

1.     Назвіть особливості географічного положення материка Африка.

2.     Покажіть крайні точки материка.

3.     Розкажіть про внесок Д. Лівінгстона в дослідження Африки.

4.     Розкажіть про дослідження Г. Стенлі.

5.     Яка ширина Гібралтарської протоки?

6.     Якій країні належить Суецький канал?

7.     Хто відкрив водоспад Вікторія?

8.     Чому тривалий час внутрішні райони Африки були не досліджені?

9.     Назвіть найбільшу затоку материка.

10.   Назвіть найбільший півострів Африки.

11.   Що таке рельєф?

         ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

         Наступний етап у вивченні особливостей африканського материка – характеристика його рельєфу та визначення закономірностей розташування родовищ корисних копалин. Як вам відомо, утворення великих форм рельєфу та типів корисних копалин безпосередньо зв’язані з геологічною історією певної території. Тому спочатку нам треба визначити особливості внутрішньої будови материка, а потім – на основі цих знань – пояснити розташування форм рельєфу і місце зародження корисних копалин. Це і є мета нашого сьогоднішнього уроку.

         IV. Вивчення нового матеріалу.

         Історія розвитку земної кори на території Африки почалася із давнього материка Пангея, з якого утворилися два материки - Лавразія й Гондвана. Саме з останньої на початку мезозою утворилися Африка, Південна Америка, Австралія й Антарктида. Розглянемо тектонічну карту Африки. Ви бачите, що сучасний материк лежить на древній платформі, що сформувалася ще в допалеозойський час внаслідок руйнування первинних гірських масивів. Однак будова Африканської платформи має значні територіальні відмінності, які ми розглянемо й відзначимо на контурних картах.

1.  Басейн Кару, Калахарі, Конго, озеро Чад утворилися в зо­нах опускання Африканської платформи – у середній меридіаль­ній смузі материка. Вони добре видні на фізичній карті. На протязі тривалого часу тут накопичувалися осадові породи, що утворили потужний чохол.

2.  Сахаро-Аравійска плита виникла на місці давніх руйнувань гір, і чохол плато сформувався внаслідок неодноразового затоплення морем.

3.  Південно-Африканський щит у Південній і Східній Африці має незначний чохол або чохол відсутній.

4.  Східно-Африканське нагір'я утворилося в мезозої - кай­нозої як результат грандіозних вертикальних і горизонтальних рухів. Виникли більші розлами, підняття й опускання окремих брил платформи — грабени й горсти.

5.  Драконові гори утворилися наприкінці палеозою, під час так називаного герцинського горотворення. Глибовий рельєф.

6.  Східно-африканська смуга розломів.

7.  Атлаські гори – молоді, вони утворилися під час аль­пійського (сучасного) горотворення.

         Між тектонікою й рельєфом існує тісний зв'язок: наприклад, Африканській платформі відповідають рівнини материка, а областям складчастості - гірські масиви.

         Серед рівнин Африки переважають плоскогір'я (тобто високі рівнини), гірські масиви, з перевагою глибових (давні Драконові гори), розташовані на окраїнах материка.

       Один із символів Африки - знаменитий вулкан Кіліманджаро.

       Біля узбережжя Гвінейської затоки розташований вулкан Камерун, поблизу якого – у районі озера Ніос, відбулася одна з найбільш страшних природних катастроф світу. У серпні 1986 р. внаслідок посилення тектонічних процесів у надрах із дна озера була викинута хмара отрутного газу, яка призвела до загибелі біля півтори тисяч жителів цієї місцевості.

         А тепер переглянемо відео про основні рельєфу Африки.

        

        

         Корисні копалини.

        

         Африка досить багата мінеральними ресурсами, у першу чергу магматичного походження. Світове значення мають африканські родовища алмазів, золота, уранових і мідних руд і т.п. Цікаво, що в 1905 р. у провінції Трансвааль (Південна Африка) знайшли алмаз вагою 621,2 грами. На честь президента алмазорудной компанії алмаз назвали «Куллінан». Різні експерти оцінили вартість «Куллінана» від 94 до 188 т чистого золота.

         Клас поділяється на чотири групи, кожна група отримує завдання:

                   1 група – розташування нафти та природного газу;

                   2 група – аналіз золота та камінного вугілля;

                   3 група – аналіз алмазів та марганцевих руд;

                   4 група – аналіз залізної руди та фосфоритів.

         Після того як групи справились з завданням від кожної групи виступає представник висвітлюючи завдання своєї групи. (відбувається обговорення)

         V. Закріплення вивченого матеріалу.

         Нанесіть на контурну карту великі форми рельєфу Африки, та основні групи корисних копалин.

         VI. Домашнє завдання.

         § 14

         

УРОК № 3

        

         Тема. Особливості клімату Африки.

Мета: сформувати в учнів уявлення про основні фактори та особливості формування клімату Африки;

          систематизувати знання учнів про особливості розташування кліматичних поясів Африки;

          розвивати практичні навички учнів працювати з кліматичними картами, аналізувати кліматичну інформацію;

          виховувати всебічне розвинену особистість, дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, роздатковий матеріал, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

         І. Актуалізація опорних знань.

1.     Яке місце за площею займає Африка серед інших материків:

                   а) перше;

                   б) друге;  ◄

                   в) третє;

                   г) четверте.

2.     Які океани омивають Африку?

                   а) Індійський океан; ◄

                   б) Тихий океан;

                   в) Атлантичний океан; ◄

                   г) Північний Льодовитий океан.

3.     Хто з європейців завершив відкриття морського шляху до Індії та пройшов вздовж східного узбережжя материка Африка?

                   а) Христофор Колумб;

                   б) Васко да Гама; ◄

                   в) Фернан Магеллан;

                   г) Девід Лівістон.

4.     Яка крайня східна точка Африки?

                   а) м. Альмаді;

                   б) м. Рас-Гафун; ◄

                   в) м. Агульяс.

5.     Яка крайня південна точка Африки:

                   а) м. Альмаді;

                   б) м. Рас-Гафун;

                   в) м. Агульяс. ◄

6.     Хто з відомих мандрівників успішно досліджував Африку?

                   а) Васко да Гама;

                   б) Христофор Колумб;

                   в) Девід Лівінгстон; ◄

                   г) Фернан Магеллан.

7.     Яка платформа лежить в основі материка Африка?

                   а) Гондвана;

                   б) Східно-Європейська;

                   в) Африкансько-Аравійська. ◄

8.     Яка частина Африки найвища?

                   а) північна;

                   б) південна;

                   в) західна;

                   г) східна. ◄

9.     Назвіть найбільший згаслий вулкан Африки:

                   а) Камерун;

                   б) Кіліманжару; ◄

                   в) Кракатау;

                   г) Котопахі.

10.            Від Європи Африку відділяє:

                   а) Червоне море;

                   б) Середземне море; ◄

                   в) Мозамбікська протока;

                   г) Суецький канал;

11.            Африка має:

                   а) три півострова;

                   б) два півострова;

                   в) один півострів. ◄

12.            Африка розташована:

                   а) в чотирьох півкулях; ◄

                   б) в трьох півкулях;

                   в) в двох півкулях.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

        

         Знання особливостей географічного положення Африки й розташування на території материка великих форм рельєфу надає нам можливість охарактеризувати основні риси клімату. Ми розглянемо дію кліматоутворюючих факторів і вплив кожного з них на формування відповідних кліматичних поясів. Вам уже відомо, що клімат Африки характеризується як жаркий, а на великій площі - ще й сухий. Але Центральна Африка майже весь рік одержує велику кількість опадів. Відповісти на питання, завдяки чому можливі такі кліматичні контрасти, ми зможемо на сьогоднішньому уроці, проаналізувавши фізичну й кліматичну карти Африки.

         ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

         Більша частина Африки розташована в жаркому поясі, що визначає формування жаркого клімату. Африка – самий жаркий материк миру. У жаркому поясі протягом усього року сонце високо піднімається над обрієм, внаслідок цього різниця між літніми й зимовими температурами (особливо в екваторіальних широтах) незначна. Оскільки Африка розташована в Північній і Південній півкулях, пори року на півночі й на півдні материка не збігаються. Своєрідний рельєф, що панують вітри, морські течії й інші кліматоутворюючі фактори різноманітять кліматичні особливості Африки.

         Протягом року Сонце зігріває більше то Північну, то Південну півкулі, між екваторіальним і тропічним поясами знаходяться перехідні пояси – субекваторіальні, де періодично чергуються дві пори року: вологе й сухе.

         Пасати – вітри, що дують протягом року в одному напрямку, - також    впливають на формування клімату материка.

         Ми з вами з’ясували що Африка розташована в головних кліматичних поясах – екваторіальному, тропічному (північної та південної півкуль), та в перехідних поясах – субекваторіальному та субтропічному (північної та південної півкуль).

         Тому використовуючи кліматичну карту Африки ми з вами разом охарактеризуємо кліматичні пояси Африки, дані запишемо в таблицю:

        

       Таблиця.

Кліматичні пояси	Географічне положення	Повітряні маси	t°липня (°С)	t°січня (°С)	Опади (мм/рік)	Типи клімату
Субтропічний	Узбережжя Середземного моря	Помірні та тропічні	+27…+28°С	+10…+12°С	250-500 500-1000	Середземноморський
Тропічний	Пустеля Сахара	Тропічні та екваторіальні	+30…+40°С	+30…+40°С	Менше 100 100-200	Тропічний
Субекваторіальний	Від 5° до 20°  пн. ш.	Тропічні та екваторіальні	+25…+27°С	+26…+27°С	Зима суха Літо вологе	Субеквато-ріальний
Екваторіальний	Узбережжя Гвінейської затоки	Екваторіальні	24°С	24°С	Більше 2000	Екваторі-альні
Субекваторіальний	Від 5° до 20°  пд. ш.	Тропічні та екваторіальні	+25…+27°С	+26…+27°С	Зима суха Літо вологе	Субеквато-ріальний
Тропічний	Пустелі (Калахарі, Наміб)	Тропічні	+30…+40°С	+30…+40°С	100-250 200-500 500-1000	1.Вологого 2. Пустельного
Субтропічний	Крайній південь материка	Помірні та тропічні	+27…+28°С	+10…+12°С	250-500 500-1000	1.Середземноморського 2.З рівномірним зволоженням

       V. Закріплення вивченого матеріалу.

         Нанесіть на контурну карту кліматичні пояси та області Африки, ізотерми температур, кількість опадів та атмосферну циркуляцію.

       VI. Домашнє завдання.

        § 15